Мазури | Повісле | Жулави

 
 
 

Кордон: Польща – Східна Пруссія (Німеччина) – Вільне місто Гданськ / Данциг

Нині: Польща

 

На кордоні Мазур і Курпського краю між містечками Хожеле та Опаленець стоїть високий, покритий похилим дахом будинок.

У травні 1930 року президент Ігнацій Мосцицький увійшов всередину будинку через напівкруглі двері, що зараз відчинені  навстіж дітьми, які граються. У той час над входом виднівся напис «Прикордонний пост Хожеле», а на балюстрадах балконів, прикрашених зеленню, висіли портрети президента та гасло «Кордон охороняється!». Цей кордон існував вже тоді добрих кілька сотень років і навіть І світова війна не змінила його.

У 1920 р. на плебісциті, проведеному на Мазурах, Вармії та Повіслі Польща зазнала вражаючої поразки. Понад 90% виборців висловилося за приналежність до Німеччини. І все ж у п’яти селах, що лежать над Віслою і сьогодні утворюють одне село Яново, історія склалася інакше. Завдяки рішучості його мешканців поляки отримали більшість голосів і тут був створений єдиний польський анклав на Повіслі, поєднаний з «континентальною» частиною країни тільки поромною переправою до Гнева.

Цей сухопутний острів завдовжки вісім кілометрів і півтора кілометри завширшки, населений у 1931 році шістьмастами поляками та дев’яноста німцями, в міжвоєнному періоді романтично називався Малою Польщею або Янівською Республікою.

На північ від Янова, в Білій Ґурі, де шлюзи, що нагадують готичні замки, розділяють Віслу та Ногат, до війни зустрічалися кордони Польщі, Східної Пруссії (Німеччини) та Вільного міста Гданськ/Данциг. Там, на пласких як стіл надвіслянських Жулавах, кінець ІІ світової війни був одночасним кінцем історії її колишніх мешканців: поляків, голландських менонітів, німців. На цій нічиїй землі зустрілися приїжджі з усіх кутків Другої Речі Посполитої.

- Ми, двадцяти-, тридцятилітні, тобто третє покоління післявоєнних поселенців, є водночас першими, хто намагається з повним переконанням сказати про себе: ми – жулав’яни, віднайти свою ідентичність, – розказує Каміла Зєнтек із Історичного жулавського парку. – Через сімдесят п’ять років після закінчення війни, мабуть, настав час без жалю за втраченим минулим озирнутися навкруги і сказати: «Ми вдома».  

Стефан Щепковський народився на колишньому кордоні між польською Мазовією та німецькими Мазурами.
Стефан Щепковський народився на колишньому кордоні між польською Мазовією та німецькими Мазурами.

«У дитинстві я допомагав «сахарникам», тобто контрабандистам цукру. Те, чого я навчився тоді, згодом стало мені в пригоді, зокрема коли я був кур’єром Армії Крайової під час війни».

press to zoom
Колишній пост польської Прикордонної служби в Хожелях.
Колишній пост польської Прикордонної служби в Хожелях.
press to zoom
Село Яново, раніше відоме як Янівська Республіка.
Село Яново, раніше відоме як Янівська Республіка.

У міжвоєнний період воно було єдиним польським анклавом на Повіслі, повністю оточеним Німеччиною.

press to zoom
Одна з останніх мешканок Янова, яка ще пам’ятає передвоєнні часи.
Одна з останніх мешканок Янова, яка ще пам’ятає передвоєнні часи.
press to zoom
Так було в Янові у часи ІІ РП.
Так було в Янові у часи ІІ РП.
press to zoom
Зараз вже неіснуючий пором через Віслу до міста Гнев.
Зараз вже неіснуючий пором через Віслу до міста Гнев.

Колись це було єдине сполучення Янова з рештою Польщі.

press to zoom
Школа в Янові.
Школа в Янові.
press to zoom
Софія Рушковська: «Коли прийшли Совєти, то розпочалося пекло. Жінок масово ґвалтували».
Софія Рушковська: «Коли прийшли Совєти, то розпочалося пекло. Жінок масово ґвалтували».

«Багато з них завагітніли».

press to zoom
Шлюз у Білій Ґурі, який розділяє Віслу та Ногат.
Шлюз у Білій Ґурі, який розділяє Віслу та Ногат.
press to zoom
Потрійний стик кордонів Польщі, Німеччини (Східної Пруссії) та Вільного міста Гданськ.
Потрійний стик кордонів Польщі, Німеччини (Східної Пруссії) та Вільного міста Гданськ.
press to zoom
Камінь на потрійному стику з табличкою, що нагадує про відновлення Польщею незалежності в 1918 р.
Камінь на потрійному стику з табличкою, що нагадує про відновлення Польщею незалежності в 1918 р.

З іншого боку вигравірувані німецькі назви міст на території Вільного міста Гданськ, зокрема «Danzig», тобто «Гданськ».

press to zoom
Краєвид Повісла.
Краєвид Повісла.
press to zoom
Еміль Клінгенберг один з останніх корінних мешканців регіону Повісле та Жулав.
Еміль Клінгенберг один з останніх корінних мешканців регіону Повісле та Жулав.
press to zoom
Традиційний аркадний будинок у Жулавах, побудований голландськими менонітами.
Традиційний аркадний будинок у Жулавах, побудований голландськими менонітами.
press to zoom
Станіслав Зволіцький, один із поселенців, які прибували до Жулав, спустошених після війни.
Станіслав Зволіцький, один із поселенців, які прибували до Жулав, спустошених після війни.
press to zoom
Костел св. Миколая в селі Желіхув, перетворений у греко-католицьку церкву.
Костел св. Миколая в селі Желіхув, перетворений у греко-католицьку церкву.

У 1947 р. українці, депортовані в рамках злочинної операції «Вісла», потрапили до Жулав.

press to zoom
Сани, привезені до Жулав поляками, які пережили Волинську різанину.
Сани, привезені до Жулав поляками, які пережили Волинську різанину.

Історичний жулавський парк.

press to zoom
Прикордонний стовп між Вільним містом Гданськ і Німеччиною.
Прикордонний стовп між Вільним містом Гданськ і Німеччиною.

Hа узбережжі Балтійського моря на Віслинській косі.

press to zoom
Сучасний кордон між Польщею (Європейським Союзом) і російською Калінінградською областю.
Сучасний кордон між Польщею (Європейським Союзом) і російською Калінінградською областю.
press to zoom
1/1