Під Мінськом

 
 
 

Кордон: Польща – СССР

Нині: Білорусь

 

Забутий у Польщі роман авантюриста, шпигуна та контрабандиста Серґіуша Пясецького «Коханець Великої Ведмедиці» про життя контрабандистів на польсько-совєцькому кордоні в Ракові під Мінськом сьогодні переживає в Білорусі своє відродження, стаючи натхненням для пробілоруської і антилукашенківської контркультури. Гітарист культового панк-рок гурту «N.R.M.» Піт Павлов якраз записує рок-альбом «Зброя, золото, жінки», натхненний «Коханцем…», і пише сценарій художнього фільму про життя на справжньому Дикому Сході. А його колега, художник Фелікс Янушкевич, керує в Ракові приватною галереєю-музеєм альтернативного мистецтва, присвяченій Пясецькому, забираючи відвідувачів у справжню магічну подорож часами й життям контрабандиста. 

Однак білоруське пограниччя принесло в світ не тільки авантюристів, а й героїв і злочинців. Наприкінці ХІХ ст. в садибі в Налібоцькій пущі в польській дрібношляхетській родині Дзержинських на світ народилося кілька братів. Під час ІІ Світової війни Казімєж і його дружина Люччі співпрацювали з Армією Крайовою, і в помсту німці спалили весь маєток Дзержинських, а подружжя розстріляли. Владислав був ординатором нинішньої лікарні ім. Барліцького в Лодзі, видатним неврологом і полковником Польського війська. В 1942 році він був страчений під час найбільшої публічної екзекуції району Країни Варти. Фелікс, який помер у 1926 році, не дожив до всіх цих подій. Однак саме він, як творець Всеросійської надзвичайної комісії з боротьби з контрреволюцією і саботажем – ВЧК – і один із найбільших злочинців, мав записати прізвище Дзержинських на сторінках історії. У 2004 р. за розпорядженням президента Александра Лукашенка садибу Дзержинських було відновлено та створено музей-санктуарій Кривавого Фелікса, де щороку складають присягу нові функціонери КДБ.

Після солдат з Корпусу охорони пограниччя, які охороняли кордон від контрабандистів і Совєтів, у лісі лишилася захованою висока, кількаповерхова бетонна вежа командування гарнізону КОП «Людвиково».

«Польські офіцери приїжджали до села на автомобілях і говорили нам, дівчатам, щоби ми заскакували до них покататися», – сміється зі своїх спогадів Ольга Савена з сусіднього села Будча. 

Піт Павлов, гітарист антирежимного гурту «N.R.M.», захоплений контрабандним життям Серґіуша Пясецько
Піт Павлов, гітарист антирежимного гурту «N.R.M.», захоплений контрабандним життям Серґіуша Пясецько
press to zoom
Вуличка Ракова, польського містечка контрабандистів на Дикому Сході.
Вуличка Ракова, польського містечка контрабандистів на Дикому Сході.

Саме там відбувалися події книги Серґіуша Пясецького «Коханець Великої Ведмедиці».

press to zoom
Раків.
Раків.
press to zoom
Раків.
Раків.
press to zoom
Фелікс Янушкевич керує в Ракові художньою галереєю-музеєм, присвяченій зокрема Пясецькому.
Фелікс Янушкевич керує в Ракові художньою галереєю-музеєм, присвяченій зокрема Пясецькому.
press to zoom
Фелікс забирає відвідувачів у справжню магічну подорож крізь часи й життя контрабандиста.
Фелікс забирає відвідувачів у справжню магічну подорож крізь часи й життя контрабандиста.
press to zoom
Раків.
Раків.
press to zoom
Піт Павлов у водопропускній трубі під автострадою на колишньому кордоні.
Піт Павлов у водопропускній трубі під автострадою на колишньому кордоні.
press to zoom
Історик і знавець пограниччя, кандидат наук Ігар Мельнікав показує місце, в якому кордон проходив пі
Історик і знавець пограниччя, кандидат наук Ігар Мельнікав показує місце, в якому кордон проходив пі
press to zoom
Вокзал у місті Стовбці, східні ворота ІІ РП.
Вокзал у місті Стовбці, східні ворота ІІ РП.
press to zoom
Вокзал «Білорусь» у місті Заславль, перша станція на колишньому совєцькому боці кордону.
Вокзал «Білорусь» у місті Заславль, перша станція на колишньому совєцькому боці кордону.
press to zoom
Заславль: колишня будівля совєцької комендатури прикордонної служби.
Заславль: колишня будівля совєцької комендатури прикордонної служби.

У вересні 1939 року там, імовірно, було вбито командира польської сторожової вежі КОП «Шаповали».

press to zoom
Відбудована Лукашенком садиба родини Дзержинських, музей на честь Фелікса Дзержинського.
Відбудована Лукашенком садиба родини Дзержинських, музей на честь Фелікса Дзержинського.
press to zoom
Фелікс Дзержинський, «кривавий Фелікс», один з найбільших злочинців в історії.
Фелікс Дзержинський, «кривавий Фелікс», один з найбільших злочинців в історії.
press to zoom
Село в Білорусі.
Село в Білорусі.
press to zoom
Білоруський пейзаж.
Білоруський пейзаж.
press to zoom
Мінськ.
Мінськ.
press to zoom
Мінськ, Національна бібліотека.
Мінськ, Національна бібліотека.
press to zoom
Мінськ.
Мінськ.
press to zoom
Мінськ, художній район на вулиці Кастричніцькій. Оазис свободи в режимі Лукашенка.
Мінськ, художній район на вулиці Кастричніцькій. Оазис свободи в режимі Лукашенка.
press to zoom
У цьому місці був гарнізон КОП «Людвиково», в якому перебували кілька сотень солдатів.
У цьому місці був гарнізон КОП «Людвиково», в якому перебували кілька сотень солдатів.

Тут були казарми, офіцерські будинки, стайні, господарські будівлі та навіть власна електростанція.

press to zoom
Комендатура. Все, що лишилося від самодостатнього військового містечка на рубежах ІІ РП.
Комендатура. Все, що лишилося від самодостатнього військового містечка на рубежах ІІ РП.
press to zoom
Комендатура.
Комендатура.
press to zoom
Ольга:
Ольга:

«Польські офіцери приїжджали на автомобілях і говорили дівчатам, що заберуть нас покататися».

press to zoom
Дід Василь: «Поляки були порядними, добрими господарями».
Дід Василь: «Поляки були порядними, добрими господарями».

«Але теж любили носа задирати, як великі паничі. Це нервувало людей. Ми почувалися гіршими за поляків. Тому, коли прийшли Совєти, ми вітали їх як визволителів. І дуже сильно здивувалися, коли побачили, як виглядає ця «совєцька рівність».

press to zoom
Голова осередку Спілки поляків у Білорусі в Барановичах Ельжбєта Голосунова в польській школі.
Голова осередку Спілки поляків у Білорусі в Барановичах Ельжбєта Голосунова в польській школі.
press to zoom
Засновниця та багатолітня директорка польської школи Ельжбєта Доленга-Вжосек.
Засновниця та багатолітня директорка польської школи Ельжбєта Доленга-Вжосек.

Її маму Терезу Доленгу-Вжосек посмертно нагородили медаллю і титулом Праведниці світу за порятунок єврейського хлопчика.

press to zoom
Могила Іполіта Домейка, батька видатного дослідника Чилі Ігнатія Домейка, біля костелу в Мірі.
Могила Іполіта Домейка, батька видатного дослідника Чилі Ігнатія Домейка, біля костелу в Мірі.
press to zoom
Мірський замок.
Мірський замок.
press to zoom
Палац Радзивіллів у місті Несвіж.
Палац Радзивіллів у місті Несвіж.
press to zoom
1/1