Над Двіною
Кордон: Польща – СССР – Латвія
Нині: Білорусь, Латвія
Мешкаючи в маленькому селі Леонполь над Двіною у нинішній Білорусі, пані Яніна розказує про передвоєнні часи: «У нас після заходу сонця було гамірно та весело. А на тому боці ріки, в Совєтах, завжди панувала така моторошна тиша, що навіть півні не співали, і темнота така, що хоч в око стрель. Немовби тільки пустка там лишилася, яка поглинула всіх людей. А врешті ця пустка перепливла через річку до Леонполя і нас теж поглинула».
За часів Другої Речі Посполитої це були межі меж. Тут тягнувся напівкруглий, польський мис, який охороняли солдати Корпусу охорони пограниччя (КОП), де зустрічалися кордони Польщі, СССР і Латвії. Цей латвійський регіон, що тягнеться на північ уздовж сучасного білоруського та російського кордону, то Латгалія, також відома як Польська Лівонія. Саме тут знаходиться друге найбільше латвійське місто Дауґавпілс. Сьогодні Латгалію населяє переважна більшість із-понад тридцяти восьми тисяч поляків, які проживають у Латвії.
Містечко Дісна, яке в Другій Речі Посполитій вважалося найсхіднішим містом Польщі, сховалося на колись польському, а сьогодні – на білоруському березі Двіни. В центрі міста ще стоїть місцева сторожова вежа КОП, яку через колір її стін тут називають Білим домом.
Сусіднє містечко Міори лежить на краю Браславського пасма, усіяного на півночі Білорусі мальовничими озерами. Десяток років тому Вітольд Єрмалонак знайшов тут майже двісті архівних фотографій одного лейтенанта КОП, захованих у стіні місцевого готелю. Тоді він знав про нього лише те, що його звали Едвард і що в нього були закоханими багато гарних жінок, увічнених на фото. Лише в 2020 р. В. Єрмалонак виявив, що цим таємничим лейтенантом був Едвард Набожни, заарештований Совєтами на початку 1941 р. і засуджений як «ворог народу» за спробу повалення Совєцького Союзу. Від смертної кари або багатолітнього перебування в таборах його врятувала амністія Сікорського-Майського, завдяки якій він вступив до армії Андерса і врешті дістався Чикаго, де помер на початку 80-х років. «Віддаю, бо він хотів і я теж хотіла», – написала лейтенантові Едварду чарівно усміхнена Галина 10 серпня 1939 року. За місяць 17.09.1939 р. східний кордон ІІ Польської Республіки зникне, а її світ, світ Едка, світ усіх жителів Центральної Європи безповоротно закінчиться.
А на тому боці ріки, в Совєтах, завжди панувала така моторошна тиша, що навіть півні не співали, і темнота така була, що хоч в око стрель. Немовби тільки пустка там лишилася, яка поглинула всіх людей. А врешті ця пустка перепливла через річку до Леонполя і нас теж поглинула».
В ІІ РП - найсхідніше місто Польщі.
Він був заарештований Совєтами на початку 1941 р. і засуджений як «ворог народу» за спробу повалення Совєцького Союзу. Від смертної кари або багатолітнього перебування в таборах його врятувала амністія Сікорського-Майського, завдяки якій він вступив до армії Андерса та врешті дістався Чикаго, де помер на початку 80-х років.
За місяць, 17.09.1939 р., східний кордон ІІ Польської Республіки зникне, а її світ, світ Едка, світ усіх жителів Центральної Європи безповоротно закінчиться.
«Стільки людей, стільки сусідів наших тоді зникло. В 1937 році після настання темряви, приїжджали чорні машини, з них виходили енкаведисти. Вони стукали в двері, а якщо когось забирали, то вже ніхто його потім ніколи не бачив».
Вона разом із сестрою та мамою потрапили до табору під Вільнюсом.
За цей час вона пережила царську Росію, Першу незалежну латвійську республіку, Совєцький Союз і народження сучасної вільної Латвії.
На білоруському боці знаходиться місто Друя, раніше відоме як Сапежине від прізвища родини Сапегів.
Однак Пілсудський віддав цей польський плацдарм Ризі. Таким чином, Латвія стала, мабуть, єдиною країною, з якою Польща не мала прикордонних конфліктів.
