Литва

 

Кордон: Польща – Литва

Нині: Литва

Містечко Турмонт, розташоване на трасі залізниці Санкт-Петербург–Варшава, – це найбільш північно-східний плацдарм польськості в Литві. Від Віленського краю, де проживає багато поляків, воно відрізане густими лісами, які оточують десятки озер Браславського пасма. Місто Висаґінас перебуває в тіні Ігналінської атомної електростанції, для потреб якої його збудували. Це місто заселене переважно росіянами, з часу закриття електростанції у 2009 році воно переживає свій занепад. 

 

«Висаґінас – це поселення інженерів, які можуть розщепити та зрозуміти атом, але не можуть розщепити та зрозуміти людські душі», – говорить Алекс Уразов, сидячи в кімнаті, повній дивних масок, футуристичних карабінів, кібернетичних кінцівок. Це місце – створена ним у Висаґінасі художня комуна «Точка», яка має дати молодим мешканцям міста надію на інше життя.

 

Тим часом поляки, які століттями жили в навколишніх селах Польщі, навряд чи помітили і  повстання, і занепад електростанції. «У роки мого дитинства Республіка Польща ще доходила сюди, – каже Флоріан Шалкштет. – Збудували електростанцію, зараз її закривають, а я сиджу на тому самому місці, де народився в 1927 році. Нічого не змінилося. Мої діти та онуки розмовляють литовською мовою. Я її не знаю, бо не мав ані можливості, ані потреби. Майже століття минуло, а світ мене не помітив. Напевно, тому я так багато пережив».

***

На іншому кінці Литви сотні паломників проходять міст через ріку Мяркіс в містечку Варена. Ріка ділить цей регіон на два окремі світи. Той, що залишився позаду, заселений майже виключно литовцями, а Віленський край, який тягнеться під ногами, заселений польською меншістю.   

До початку війни кордон між Другою Річчю Посполитою та Литвою пролягав цим шляхом. Ця молитовно-співоча процесія щороку вирушає з Сувалок, щоби після десяти днів подорожі дістатися до Вільнюса.

Її організовують салезіяни з Сувалок, але беруть участь паломники з усієї Польщі. Вони марширують мережаними льодовиковими полями та лісами, долаючи тридцять кілометрів на день і наближаючись до Острої брами, де хочуть віддати шану не тільки Богоматері, а й полякам Віленського краю.

На чолі процесії поряд із хрестом і Богоматір’ю також несуть два прапори – польський і литовський. «Ми приходимо до Литви як гості, а вони господарі. Про польсько-литовський діалог говорять багато, але пишномовності політиків, візитів чиновників і міжнародних конференцій недостатньо для побудови справжнього примирення. Найважливішим є досвід особистої зустрічі. Погляд одне одному  в очі та розуміння, що цей литовець або цей поляк – це така ж людина як і я, хоч ми й говоримо різними мовами», – розповідає ксьондз Томаш Пелшик.  

 
Паломники на шляху з Сувалок до Остробрамської Богородиці в Вільнюсі.
Паломники на шляху з Сувалок до Остробрамської Богородиці в Вільнюсі.
press to zoom
Ігналінська атомна електростанція на східних рубежах Литви.
Ігналінська атомна електростанція на східних рубежах Литви.

Тут знімали сцени серіалу HBO «Чорнобиль».

press to zoom
У міжвоєнний період це було польсько-литовсько-латвійське пограниччя.
У міжвоєнний період це було польсько-литовсько-латвійське пограниччя.
press to zoom
Турмантас . У ІІ РП це була остання польська залізнична станція перед кордоном з Латвією.
Турмантас . У ІІ РП це була остання польська залізнична станція перед кордоном з Латвією.
press to zoom
Могили польських жовнірів, які загинули під час визволення латвійської Латгалії від більшовиків.
Могили польських жовнірів, які загинули під час визволення латвійської Латгалії від більшовиків.

Дукштас. Сучасна східна Литва.

press to zoom
Волонтери Асоціації Одра-Німен відновлюють польський цвинтар у Богданішках.
Волонтери Асоціації Одра-Німен відновлюють польський цвинтар у Богданішках.

Сучасна східна Литва.

press to zoom
Годинник в «атомному місті» Висаґінас, який колись показував рівень випромінення.
Годинник в «атомному місті» Висаґінас, який колись показував рівень випромінення.
press to zoom
Висаґінас було збудовано з нуля у 70 роках ХХ ст. для потреб сусідньої атомної електростанції.
Висаґінас було збудовано з нуля у 70 роках ХХ ст. для потреб сусідньої атомної електростанції.
press to zoom
Після закриття електростанції у 2009 р. багато мешканців втратило сенс життя.
Після закриття електростанції у 2009 р. багато мешканців втратило сенс життя.
press to zoom
У Висаґінасі, що налічує 20 тис. мешканців, більше половини складають росіяни.
У Висаґінасі, що налічує 20 тис. мешканців, більше половини складають росіяни.

Литовців менше 20%, а білорусів і поляків по 9%. Багато росіян досі не розмовляють литовською мовою, зі свого боку литовці часто ставляться до мешканців Висаґінаса з підозрою, як до потенційної російської «п’ятої колони».

press to zoom
Це поселення інженерів, які можуть зрозуміти атом, але не можуть зрозуміти людські душі.
Це поселення інженерів, які можуть зрозуміти атом, але не можуть зрозуміти людські душі.

Коли електростанції не стало, вони загубилися, немов якесь стародавнє плем’я, позбавлене свого бога та його святині.

press to zoom
Алекс Уразов, засновник художньої комуни «Точка» у місті Висаґінас.
Алекс Уразов, засновник художньої комуни «Точка» у місті Висаґінас.

«У Висаґінасі після закриття електростанції стався тихий апокаліпсис, але тихі катастрофи нікого не цікавлять»

press to zoom
Алекс: «Ми покоління, яке не було навчене, як жити, в чому полягає сенс життя».
Алекс: «Ми покоління, яке не було навчене, як жити, в чому полягає сенс життя».

«У «Точці» ми хочемо це дізнатися. Ми робимо це невміло й навпомацки, але принаймні намагаємося».

press to zoom
Молода дівчина показує свій виріб.
Молода дівчина показує свій виріб.

«Принаймні тут хтось має час мене вислухати».

press to zoom
Литовський пейзаж.
Литовський пейзаж.
press to zoom
Флоріан Шалкштет один з останніх корінних поляків в околицях міста Висаґінас:
Флоріан Шалкштет один з останніх корінних поляків в околицях міста Висаґінас:

«Збудували електростанцію, зараз її закривають, а я сиджу на тому самому місці, де народився в 1927 році. Нічого не змінилося. Мої діти та онуки розмовляють литовською мовою. Я її не знаю, бо не мав ані можливості, ані потреби. Майже століття минуло, а світ мене не помітив. Напевно, тому я так багато пережив».

press to zoom
Польський цвинтар у Ґайдах. Найсхідніший плацдарм польськості в Литві.
Польський цвинтар у Ґайдах. Найсхідніший плацдарм польськості в Литві.
press to zoom
Село Залавас, де народився маршал Юзеф Пілсудський.
Село Залавас, де народився маршал Юзеф Пілсудський.

Це дерево було висаджено ще до війни на тому місці, де мала стояти колиска з майбутнім державним діячем та одним із батьків незалежної ІІ РП.

press to zoom
Паломники, які йдуть із Сувалок до Вільнюса.
Паломники, які йдуть із Сувалок до Вільнюса.

Вони перетинають сучасний польсько-литовський кордон, колишній кордон Литви та ІІ РП, також проходять районами Віленського краю, заселеного поляками.

press to zoom
Молитва.
Молитва.
press to zoom
Паломники перетинають колишній кордон на річці Мяркіс у Литві.
Паломники перетинають колишній кордон на річці Мяркіс у Литві.
press to zoom
Могили польських жовнірів, полеглих у битві з литовцями за місто Варена.
Могили польських жовнірів, полеглих у битві з литовцями за місто Варена.

У міжвоєнний період територіальна суперечка щодо Вільнюса та Віленського краю була причиною глибокого конфлікту між Польщею та Литвою.

press to zoom
Остробрамська Богородиця.
Остробрамська Богородиця.
press to zoom
Поляки з Віленського краю, які вітають паломників.
Поляки з Віленського краю, які вітають паломників.
press to zoom
Зустріч поляків з Польщі та поляків з Віленського краю.
Зустріч поляків з Польщі та поляків з Віленського краю.
press to zoom
Перше паломництво в 1991 р. було вдячністю за визволення Центральної та Східної Європи від комунізму
Перше паломництво в 1991 р. було вдячністю за визволення Центральної та Східної Європи від комунізму

Від початку воно мало міжнародний вимір, що був понад кордонами, але й патріотичний. Зустрічі з поляками, які зберегли тут свою ідентичність.

press to zoom
«Вони годують нас, піклуються про нас, приймають у своїх будинках».
«Вони годують нас, піклуються про нас, приймають у своїх будинках».

«А ми приносимо їм частинку батьківщини».

press to zoom
Краєвид Віленського краю.
Краєвид Віленського краю.
press to zoom
У Литві, передусім у Віленському краї, нині проживає майже 200 тис. поляків.
У Литві, передусім у Віленському краї, нині проживає майже 200 тис. поляків.

Майже 80 % мешканців міста Ейшишкес – це поляки.

press to zoom
Один з паломників: «Там, у Польщі, в мене лише один дім, а тут багато».
Один з паломників: «Там, у Польщі, в мене лише один дім, а тут багато».

«Куди б я не зайшов, мене всюди приймають як рідного. Ми творимо спільноту, яка понад кордонами».

press to zoom
Молитва.
Молитва.
press to zoom
Віленський край для багатьох литовців із центральної частини–це Литва другого пла
Віленський край для багатьох литовців із центральної частини–це Литва другого пла

У польсько-литовських відносинах є багато суперечливих питань: брак двомовних табличок з назвами місцевості, зобов’язання писати прізвища лише литовською мовою, брак обов’язкового випускного екзамену з польської мови.

press to zoom
«Ми приходимо до Литви як гості, а вони господарі».
«Ми приходимо до Литви як гості, а вони господарі».

«Про польсько-литовський діалог говорять багато, але пишномовності політиків, візитів чиновників і міжнародних конференцій недостатньо для побудови справжнього примирення. Найважливішим є досвід особистої зустрічі. Погляд одне одному в очі та розуміння, що цей литовець або цей поляк – це така ж людина як і я, хоч ми й розмовляємо різними мовами», – розповідає ксьондз Томаш Пелшик.

press to zoom
Паломник.
Паломник.
press to zoom
Пам’ятник у селі Конюхи.
Пам’ятник у селі Конюхи.

У 1944 р. совєцькі партизани, серед яких також були литовці, вбили щонайменше 38 польських мешканців села. Це місце показує, наскільки складною є польсько-литовська історія.

press to zoom
102-літня Станіслава Вороніс є однією з тих, хто вижив після вбивств у селі Конюхи.
102-літня Станіслава Вороніс є однією з тих, хто вижив після вбивств у селі Конюхи.

Від смерті її родину врятував партизан, який попередив їх про погром.

press to zoom
Паломники перед Острою брамою у Вільнюсі.
Паломники перед Острою брамою у Вільнюсі.

Mісці, що має виняткове значення для польської ідентичності. У каплиці є чудотворна ікона Остробрамської Богородиці.

press to zoom
«Уся та ворожнеча геть вторинна в порівнянні з історичним досвідом, який нас пов’язує ».
«Уся та ворожнеча геть вторинна в порівнянні з історичним досвідом, який нас пов’язує ».

«Зрештою, ми утворювали одну країну - Річ Посполиту Обох Народів. Я сподіваюся, що і поляки, і литовці зможуть подолати суперечності та, ставши плечем до плеча, дивитися вже не в минуле, а в майбутнє» – з почутого під час паломництва.

press to zoom
1/1