Три ріки

 
 

Кордон: Польща – Румунія – СССР

Нині: Україна

У цих трьох прикордонних ріках відображається історія Другої Речі Посполитої: від її народження до трагічного кінця. 17 i 18 вересня 1939 року лімузини з президентом, найвищими представниками польської держави та генералами проїхали мостом над Черемошем в Кутах, якого сьогодні вже не існує. За ними тяглося військо та колони цивільних, які опинились перед лицем совєцької агресії і шукали притулку в Румунії. 20 вересня на непозірній вулиці міста Кути, повній дір у своїй поверхні, загинув Тадеуш Доленга-Мостович, автор «Кар'єри Никодима Дизми» та «Професора Вільчура». Однак на трагічний міст президент Ігнацій Мосцицький приїхав не з Варшави, а з села Долішнє Залуччя, також розташованому над Черемошем, де в маєтку, що належав родині Ярузельських-Кшиштофовичів, він провів на батьківщині останню ніч. Сьогодні в цьому маєтку знаходиться сиротинець для дітей з інвалідністю, в якому роками проводили служіння польські та українські Сестри милосердя з сусіднього Снятина.

У селі Залуччя Черемош залишає кордон і, біжучи ледь помітними хвилями передгір’я Карпат, через кілька десятків кілометрів тоне у водах Дністра. На іншому боці крутого схилу каньйону, в майже петльовому вигині річки розташувався славетний довоєнний курорт Заліщики. Пропаганда ПНР наполегливо повторювала, що саме сюди до Румунії тікали представники найвищої польської влади у вересні 1939 року. Розкішний курорт добре узгоджувався з баченням розпусних капіталістичних кровопивців, які залишають свій народ у часи випробувань.

 

Колишній румунський кордон закінчується приблизно за сімдесят кілометрів на схід від Заліщиків у Фортеці Святої Трійці на роздутому мисі в розвилці Дністра та ріки Збруч, що тече з півночі. У міжвоєнний період на перехресті річок з’явився стик трьох кордонів: польсько-румунсько-совєцький, від якого, звісно, не лишилося найменшого сліду. Над Збручем тяжіє фатум прикордоння. З першого поділу Польщі ріка визначала кордон між Річчю Посполитою Обох Народів і Австрією, після ліквідації Польщі – між Росією та Австрією, а в ХХ столітті – між Другою Річчю Посполитою та СССР. Навіть сьогодні в межах однієї держави вона становить ментально-культурний кордон між західною та центральною Україною. Біля її витоків закінчуються яри Поділля та починаються ліси Волині.

С. Барбара та сліпа бабуся Шурка.
С. Барбара та сліпа бабуся Шурка.

Сестри милосердя (Шаритки) зі Снятина допомагають найбільш нужденним.

press to zoom
Міст у Кутах над річкою Черемош, який з’єднує Галичину та Буковину, а колись – ІІ РП та Румунію.
Міст у Кутах над річкою Черемош, який з’єднує Галичину та Буковину, а колись – ІІ РП та Румунію.

Саме тут президент Ігнацій Мосцицький і найвищі представники влади ІІ РП залишили Польщу, дізнавшись про совєцьку агресію проти Польщі 17 вересня 1939 р.

press to zoom
Руїни будівлі польських прикордонників біля вже неіснуючого мосту в Кутах над річкою Черемош.
Руїни будівлі польських прикордонників біля вже неіснуючого мосту в Кутах над річкою Черемош.
press to zoom
Вірменський цвинтар у Кутах. До війни Кути називали вірменською столицею Польщі.
Вірменський цвинтар у Кутах. До війни Кути називали вірменською столицею Польщі.
press to zoom
Косів або «гуцульський Давос». Фот. Tomasz Lachowski
Косів або «гуцульський Давос». Фот. Tomasz Lachowski

Лікар Аполінарій Тарнавський створив тут санаторій, який називають «лічницею народу».

press to zoom
Лікар Тарнавський славився оригінальними методами лікування та був піонером натуропатії.
Лікар Тарнавський славився оригінальними методами лікування та був піонером натуропатії.

Підйом о шостій ранку, гімнастика, водні процедури, сонячно-повітряні ванни, дихальні вправи, прогулянки босоніж, рекомендована безм’ясна дієта.

press to zoom
Одна з історичних вілл на території «лічниці народу». Фот. Tomasz Lachowski
Одна з історичних вілл на території «лічниці народу». Фот. Tomasz Lachowski
press to zoom
Купальня в Косові, побудована в 1938 р.
Купальня в Косові, побудована в 1938 р.
press to zoom
Купальня в Косові, побудована в 1938 р.
Купальня в Косові, побудована в 1938 р.
press to zoom
У будівлі довоєнного ресторану створюється карпатський Центр культурної спадщини.
У будівлі довоєнного ресторану створюється карпатський Центр культурної спадщини.

З коштів Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна в рамках проекту «Світ карпатських троянд».

press to zoom
Поховання класиків совєцької автомобільної промисловості.
Поховання класиків совєцької автомобільної промисловості.
press to zoom
Юзеф Ях, один з останніх довоєнних польських мешканців Косова.
Юзеф Ях, один з останніх довоєнних польських мешканців Косова.
press to zoom
Мечислав і Ядвіга Красовські – брат і сестра з Косова.
Мечислав і Ядвіга Красовські – брат і сестра з Косова.

У дитинстві пережили вбивства місцевих поляків українськими націоналістами.

press to zoom
Палац Ярузельських-Кшиштофовичів у селі Залуччя. Сьогодні сиротинець для дітей з інвалідністю.
Палац Ярузельських-Кшиштофовичів у селі Залуччя. Сьогодні сиротинець для дітей з інвалідністю.

Президент Ігнацій Мосцицький провів тут свої останні дні в Польщі.

press to zoom
Одна зі зруйнованих будівель палацового комплексу.
Одна зі зруйнованих будівель палацового комплексу.
press to zoom
Знищений костел із родинною криптою Ярузельських-Кшиштофовичів.
Знищений костел із родинною криптою Ярузельських-Кшиштофовичів.
press to zoom
Вихованці сиротинця у Залуччі поблизу Снятина.
Вихованці сиротинця у Залуччі поблизу Снятина.
press to zoom
Колись у сиротинці допомагали Сестри милосердя зі Снятина.
Колись у сиротинці допомагали Сестри милосердя зі Снятина.

A сьогодні їхню роль перейняли волонтерки Деполь.

press to zoom
С. Дорота Ірська, настоятелька Будинку милосердя в Снятині.
С. Дорота Ірська, настоятелька Будинку милосердя в Снятині.

Тут проводяться заняття з реабілітації для дітей з інвалідністю.

press to zoom
Дитячий садок, у якому працюють монахині.
Дитячий садок, у якому працюють монахині.
press to zoom
Сестри милосердя також піклуються про найстаріших мешканців Снятина та його околиць.
Сестри милосердя також піклуються про найстаріших мешканців Снятина та його околиць.
press to zoom
Три сестри-польки: Геновефа, Стася та Марися з села поблизу Снятина.
Три сестри-польки: Геновефа, Стася та Марися з села поблизу Снятина.

У результаті певних обставин після 1945 р. жінки не виїхали до Польщі та залишилися в Україні.

press to zoom
«Ми ніколи не виходили заміж! Якщо брати шлюб, то тільки з католиком, а всі польські хлопці виїхали»
«Ми ніколи не виходили заміж! Якщо брати шлюб, то тільки з католиком, а всі польські хлопці виїхали»

«Ми лишилися самі та мусили собі якось радити».

press to zoom
Заліщики над Дністром один з найбільших курортів ІІ РП. Фот. Andrzej Stępień.
Заліщики над Дністром один з найбільших курортів ІІ РП. Фот. Andrzej Stępień.
press to zoom
«Як гуляти, так гуляти, портик продати, фрак закладати!»
«Як гуляти, так гуляти, портик продати, фрак закладати!»

Українка Марія Верещук із ностальгією згадує часи, коли на вулицях Заліщиків вирувало життя та люди ходили на тінисті та сонячні пляжі на Дністрі.

press to zoom
Львівська брама, останні залишки твердині у Фортеці Святої Трійці.
Львівська брама, останні залишки твердині у Фортеці Святої Трійці.
press to zoom
У XVIII ст. поляки на чолі з Казімєжом Пуласькім захищалися від росіян у цьому костелі в Фортеці.
У XVIII ст. поляки на чолі з Казімєжом Пуласькім захищалися від росіян у цьому костелі в Фортеці.

Пізніше Казімєж Пуласький став героєм війни за незалежність Сполучених Штатів.

press to zoom
Гирло ріки Збруч, яка впадає в Дністер. Колишній потрійний стик кордонів Польщі, Румунії та СССР.
Гирло ріки Збруч, яка впадає в Дністер. Колишній потрійний стик кордонів Польщі, Румунії та СССР.

Former tripoint of the borders of Poland, Romania and the USSR.

press to zoom
Фортеця в Кам’янці-Подільському, яка захищала Річ Посполиту Обох Народів від Туреччини в XVI-XVIII с
Фортеця в Кам’янці-Подільському, яка захищала Річ Посполиту Обох Народів від Туреччини в XVI-XVIII с
press to zoom
Прогулюючись Кам’янцем-Подільським.
Прогулюючись Кам’янцем-Подільським.
press to zoom
Мінарет перед кафедральним собором у Кам’янці, увінчаний статуєю Марії.
Мінарет перед кафедральним собором у Кам’янці, увінчаний статуєю Марії.
press to zoom
У XVII ст. замок у Хотині двічі був свідком тріумфу Речі Посполитої в битвах з Туреччиною.
У XVII ст. замок у Хотині двічі був свідком тріумфу Речі Посполитої в битвах з Туреччиною.
press to zoom
Перемога Христа над пам’ятником вдячності Червоній Армії.
Перемога Христа над пам’ятником вдячності Червоній Армії.
press to zoom
1/1