Гуцульщина

 
 

Кордон: Польща – Чехословаччина (від квітня 1939 р. Угорщина) – Румунія

Нині: Україна

Дорога круто спинається вгору. Продирається крізь ліс, врізається в гірську сосну та раптово пробивається на полонину. На горизонті видно будівлю, яка чіпляється за вершину, що увінчує ціле пасмо. Сірі камінні брили, сформовані в стрункий бастіон, покритий круглою баштою, мають у собі щось магнетичне. Велетенський замок на вершині могутньої гори Піп Іван у масиві Чорногори є насправді руїнами астрономічно-метеорологічної обсерваторії, що в народі називається «Білий Слон», відкритої в липні 1938 року на польсько-чехословацькому кордоні. Це було постійно заселене місце, розташоване найбільш високо у Другій Речі Посполитій. Сьогодні обсерваторія після років занепаду поволі повертає собі колишню славу. Тут працює українська високогірна рятувальна станція, яку підтримує Польща, а після комплексного ремонту має бути створений спільний польсько-український дослідницький центр з краєвидом на землю карпатських гуцулів – Гуцульщину.

У міжвоєнний час найбільшим співцем цього краю, овіяного ореолом таємничості, був Станіслав Вінценз, якого також називали Гомером Гуцульщини – автор епопеї «На високій полонині». У чотиритомній праці легенди, вірування, традиції, історія та особиста любов письменника до друзів-гуцулів переплітаються в магічну оповідь про життя мешканців гір.

- Станіслав Вінценз завжди нам повторював: «Люби своє, шануй чуже». Він добре розумів, чим пахне комунізм і влада Москви. Коли приходить війна, ніхто не любить і не шанує. Лише вбивають одне одного. У нас забрали той світ, в якому ми жили за часів Вінценза, – розповідає гуцулка Марія Ігнятук, мешканка села Верховина, батьки якої дружили зі Станіславом Вінцензом і його дружиною Іреною, а вона сама, будучи дівчинкою, гралася з їхньою донькою. До шістдесятих років Верховину називали Жаб’є, до війни вона була курортом, відомим на всю Польщу, і передусім – столицею Гуцульщини. 

Сліди цього загубленого світу були зібрані у приватному етнографічному музеї в Криворівні, яким керував Ярослав Зеленчук. Поруч із гуцульськими ремеслами, трембітами та прикрасами можна знайти дощечку з номером «102» з дому Вінценза та чавунні прикордонні стовпи з польськими та румунськими гербами, що стояли колись у диких Чивчинських горах.

На галявині в селі Бистрець разом із гуцулами письменник побудував з дерев’яних колод будинок, який простояв чотирнадцять років. Зараз від нього не залишилося й сліду. Є лише дерев’яний хрест і камінь із написом, який нагадує: «(…) тут була написана історія про давню Верховину – мудрий, добрий і щасливий світ».

 
Руїни польської астрономічної обсерваторії «Білий Слон» на вершині гори Піп Іван.
Руїни польської астрономічної обсерваторії «Білий Слон» на вершині гори Піп Іван.

Розташованій у масиві Чорногори на колишньому польсько-чехословацькому кордоні.

press to zoom
Польсько-українська гірсько-рятувальна станція працює тут від 2017 р.
Польсько-українська гірсько-рятувальна станція працює тут від 2017 р.
press to zoom
Вид на українські Карпати.
Вид на українські Карпати.
press to zoom
У 2020 р. почався капітальний ремонт обсерваторії.
У 2020 р. почався капітальний ремонт обсерваторії.

У рамках співпраці між Студіями Східної Європи Варшавського університету та Прикарпатським університетом у Івано-Франківську тут має постати сучасний дослідницький заклад.

press to zoom
Прикордонний стовп, скинутий Совєтами в прірву і повторно встановлений рятівниками.
Прикордонний стовп, скинутий Совєтами в прірву і повторно встановлений рятівниками.

Славік Коваль: «Кордону немає, але ми не повинні зіштовхувати історію в безодню».

press to zoom
Чорногорські маршрути.
Чорногорські маршрути.
press to zoom
Обеліск на горі Стіг, який колись позначав потрійний стик кордонів Польщі, Чехословаччини та Румунії
Обеліск на горі Стіг, який колись позначав потрійний стик кордонів Польщі, Чехословаччини та Румунії
press to zoom
Безлюдні Чивчинські гори на кордоні з Румунією. Один із найбільш диких гірських хребтів у Європі.
Безлюдні Чивчинські гори на кордоні з Румунією. Один із найбільш диких гірських хребтів у Європі.
press to zoom
Протягом кількаденної мандрівки ми зустріли тільки охоронців національного парку та прикордонника.
Протягом кількаденної мандрівки ми зустріли тільки охоронців національного парку та прикордонника.
press to zoom
Залишки системи – прикордонного колючого дроту, який відокремлював Совєцький Союз від світу.
Залишки системи – прикордонного колючого дроту, який відокремлював Совєцький Союз від світу.
press to zoom
Ярослав Зеленчук, корінний гуцул, керує приватним музеєм Гуцульщини в Криворівні.
Ярослав Зеленчук, корінний гуцул, керує приватним музеєм Гуцульщини в Криворівні.
press to zoom
Його колекція містить польсько-румунські прикордонні стовпи з Чивчинських гір. Це стовп з номером 1.
Його колекція містить польсько-румунські прикордонні стовпи з Чивчинських гір. Це стовп з номером 1.
press to zoom
Польський прикордонний стовпчик.
Польський прикордонний стовпчик.
press to zoom
Довоєнна фотографія з польсько-румунського кордону (з архіву Я. Зеленчука).
Довоєнна фотографія з польсько-румунського кордону (з архіву Я. Зеленчука).
press to zoom
Довоєнна фотографія з польсько-румунського кордону (з архіву Я. Зеленчука).
Довоєнна фотографія з польсько-румунського кордону (з архіву Я. Зеленчука).
press to zoom
Гуцулка Марія Ігнятук, батьки якої дружили зі Станіславом Вінцензом і його дружиною Іреною.
Гуцулка Марія Ігнятук, батьки якої дружили зі Станіславом Вінцензом і його дружиною Іреною.
press to zoom
Марія з мамою та Іреною Вінценз.
Марія з мамою та Іреною Вінценз.
press to zoom
Станіслав Вінценз з онуками на еміграції у Франції / Швейцарії.
Станіслав Вінценз з онуками на еміграції у Франції / Швейцарії.
press to zoom
«Станіслав Вінценз завжди нам повторював: „Люби своє, шануй чуже”.
«Станіслав Вінценз завжди нам повторював: „Люби своє, шануй чуже”.

Він добре розумів, чим пахне комунізм і влада Москви. Коли приходить війна, ніхто не любить і не шанує. Лише вбивають одне одного. У нас забрали той світ, в якому ми жили за часів Вінценза».

press to zoom
Церква у містечку Верховина біля підніжжя Чорногори. Колишнє польське Жаб’є.
Церква у містечку Верховина біля підніжжя Чорногори. Колишнє польське Жаб’є.
press to zoom
Гуцулка.
Гуцулка.
press to zoom
Під цим номером жив Станіслав Вінценз. Будинок письменника був зруйнований Совєтами.
Під цим номером жив Станіслав Вінценз. Будинок письменника був зруйнований Совєтами.
press to zoom
На його місці від 2010 р. стоїть хрест і камінь із написом:
На його місці від 2010 р. стоїть хрест і камінь із написом:

«Тут була написана історія про давню Верховину – мудрий, добрий і щасливий світ».

press to zoom
Стежка на гору Піп Іван.
Стежка на гору Піп Іван.
press to zoom
1/2